Робототехніка

Інженери MIT розробили революційну мікромасштабну батарею для автономної робототехніки

mm

Область мікромасштабної робототехніки давно стикається з фундаментальною проблемою: як забезпечити достатню потужність автономним пристроям, достатньо малим, щоб рухатися всередині людського тіла або промислових трубопроводів. Традиційні джерела живлення були занадто великими або неефективними для таких застосунків, обмежуючи потенціал цих мініатюрних чудес. Однак революційний розвиток від Масачусетського технологічного інституту (MIT) обіцяє подолати цю перешкоду, потенційно запускаючи нову еру мікромасштабної робототехніки.

Інженери MIT розробили батарею таку малу, що вона дорівнює товщині людського волосся, але потужну достатньо, щоб живити автономні мікророботи. Ця інновація може перетворити галузі, починаючи від охорони здоров’я і закінчуючи промисловим обслуговуванням, пропонуючи безпрецедентні можливості для цілевих втручань і інспекцій у раніше недоступних середовищах.

Потужність мініатюризації

Нова батарея MIT розширює межі мініатюризації до видатних крайнощів. Містячи лише 0,1 міліметра в довжину і 0,002 міліметра в товщині, це джерело живлення майже невидиме неозброєним оком. Незважаючи на свою мініатюрну розмірність, батарея містить суттєвий потенціал, здатний генерувати до 1 вольта електрики – достатньо, щоб живити малих схем, сенсори або виконавчі механізми.

Ключ до функціональності цієї батареї лежить в її інноваційному дизайні. Вона використовує кисень з навколишнього повітря для окиснення цинку, створюючи електричний струм. Цій підхід дозволяє батареї функціонувати в різних середовищах без потреби в зовнішніх джерелах живлення, критичному факторі для автономної роботи в різних умовах.

У порівнянні з існуючими рішеннями живлення для малих роботів, батарея MIT представляє суттєвий стрибок вперед. Попередні спроби живлення мікромасштабних пристроїв часто залежали від зовнішніх джерел енергії, таких як лазери або електромагнітні поля. Хоча ефективні в контрольованих середовищах, ці методи суттєво обмежували діапазон і автономність роботів. Нова батарея, натомість, забезпечує внутрішнє джерело живлення, суттєво розширюючи потенційні застосування і оперативний діапазон мікророботів.

Відкриття автономних мікророботів

Розробка цієї мікромасштабної батареї позначає суттєвий зсув у галузі робототехніки, особливо в царині автономних мікроприлад. Інтегруючи джерело живлення безпосередньо в ці мініатюрні машини, дослідники тепер можуть уявляти собі справжньо незалежні роботизовані системи, здатні функціонувати в складних, реальних середовищах.

Ця підвищена автономність різко контрастує з тим, що дослідники називають “маріонетковими” системами – мікророботами, які залежать від зовнішніх джерел живлення і механізмів контролю. Хоча такі системи продемонстрували вражаючі можливості, їхня залежність від зовнішніх входів обмежує їхні потенційні застосування, особливо в важкодоступних або чутливих середовищах.

Майкл Страно, професор хімічної інженерії в MIT і старший автор дослідження, підкреслює трансформаційний потенціал цієї технології: “Ми вважаємо, що це буде дуже корисно для робототехніки. Ми будемо будувати роботизовані функції на батареї і починати з’єднувати ці компоненти в пристрої”.

Спроможність живити різні компоненти, включаючи виконавчі механізми, мемрістори, годинникові схеми і сенсори, відкриває широкий спектр можливостей для цих мікророботів. Вони потенційно можуть рухатися через складні середовища, обробляти інформацію, відстежувати час і реагувати на хімічні стимули – все це в форм-факторі, достатньо малому, щоб бути введеним у людське тіло або промислові системи.

Потенційні застосування

Від охорони здоров’я до промислового обслуговування, потенційні застосування цієї технології так само різноманітні, як і революційні.

Медичні фронтири

Технологія мікромасштабної батареї відкриває цікаві можливості в медичній сфері, особливо в цілевому доставленні ліків. Дослідники уявляють собі розгортання малих, батарейних роботів всередині людського тіла для транспортування і вивільнення ліків у конкретних місцях. Цій підхід може революціонізувати лікування різних станів, потенційно покращуючи ефективність, а також зменшуючи побічні ефекти, пов’язані з системним введенням ліків.

Поза доставкою ліків, ці мікророботи можуть дозволити нові форми мінімально інвазивної діагностики і втручань. Наприклад, вони можуть бути використані для збору зразків тканин, видалення блокувань в кровоносних судинах або забезпечення реального моніторингу внутрішніх органів. Спроможність живити сенсори і передавачі на цьому рівні може також привести до вдосконалених імплантованих медичних пристроїв для безперервного моніторингу здоров’я.

Промислові інновації

У промисловому секторі застосування цієї технології так само перспективні. Одним з найнагальніших потенційних застосунків є виявлення витоків у газопроводах. Малі роботи, живлені цією батареєю, можуть рухатися через складні системи трубопроводів, визначаючи і локалізуючи витоки з безпрецедентною точністю і ефективністю.

Ця технологія також може знайти застосування в інших промислових середовищах, де доступ обмежений або небезпечний для людей. Приклади включають інспекцію цілісності конструкцій на атомних електростанціях, моніторинг хімічних процесів у герметичних реакторах або дослідження вузьких просторів у виробничому обладнанні для цілей обслуговування.

Усередині мікробатареї

Серцем цієї інновації є дизайн батареї на основі цинку і повітря. Він складається з цинкового електрода, з’єднаного з платинovým електродом, обидва вбудовані в полімерну смугу з матеріалу SU-8, часто використовуваного в мікроелектроніці. Коли батарея піддається дії молекул кисню в повітрі, цинк окиснюється, вивільняючи електрони, які течуть до платинового електрода, генеруючи електричний струм.

Цій інженерний дизайн дозволяє батареї живити різні компоненти, необхідні для мікророботичної функціональності. У своєму дослідженні команда MIT продемонструвала, що батарея може живити:

  1. Виконавчий механізм (роботизована рука, здатна піднімати і опускати)
  2. Мемрістор (електричний компонент, який може зберігати спогади, змінюючи свій електричний опір)
  3. Годинникова схема (дозволяючи роботам відстежувати час)
  4. Два типи хімічних сенсорів (один виготовлений з атомно-тонким молібденовим дисульфідом, інший – з вуглецевими нанотрубками)

Майбутні напрямки і виклики

Хоча поточні можливості мікробатареї вражаючі, триваючі дослідження спрямовані на збільшення її вольтної продуктивності, що могло б дозволити додаткові застосування і більш складні функції. Команда також працює над інтеграцією батареї безпосередньо в роботизовані пристрої, рухаючись за рамки поточної установки, де батарея з’єднана з зовнішніми компонентами через дріт.

Критичним фактором для медичних застосунків є біосумісність і безпека. Дослідники бачать розвиток версій цих пристроїв, використовуючи матеріали, які б безпечно розкладалися в організмі після виконання завдання. Цій підхід усунув би потребу у витягуванні і зменшував би ризик довгострокових ускладнень.

Іншим цікавим напрямком є потенційна інтеграція цих мікробатарей у більш складні роботизовані системи. Це могло б привести до роїв координованих мікророботів, здатних виконувати більш масштабні завдання або забезпечувати більш повне моніторинг і втручання.

Основне

Мікробатарея MIT представляє суттєвий стрибок вперед у галузі автономної робототехніки. Надавши життєздатне джерело живлення для роботів розміром з клітину, ця технологія відкриває шлях для революційних застосунків у медицині, промисловості і далі. Коли дослідження продовжують удосконалювати і розширювати цю інновацію, ми стоїмо на порозі нової ери в нанотехнології, яка обіцяє трансформувати нашу здатність взаємодіяти з і маніпулювати світом на мікрорівні.

Алекс Макфарленд - журналіст та письменник з питань штучного інтелекту, який досліджує останні розробки в галузі штучного інтелекту. Він співпрацював з численними стартапами та виданнями з штучного інтелекту у світі.