Чим підприємствам варто володіти у своєму стеку ШІ?

На наступному етапі трансформації за допомогою ШІ йтиметься про те, чого компанії можуть навчитися з кожного рішення, а також про те, кому належатиме це знання

Розмови про ШІ зосереджувалися на одному головному питанні: що вміють ці моделі? Їх оцінювали за результатами тестів, запускали в пілотних проєктах і захоплювалися ними — і на етапі експериментів це було правильне запитання. Однак тепер, на нинішньому етапі, воно вже не актуальне.

На наступному етапі — в агентному підприємстві — ШІ вже виконує роботу, відстежує зміни, готує результати й бере участь у ключових рішеннях, допомагаючи розвивати бізнес, а не просто відповідати на запитання. Ці зміни прискорюються: дослідження CEO від IBM за 2026 рік засвідчило, що керівники компаній очікують: до 2030 року частка операційних рішень, які ухвалюватиме ШІ, майже подвоїться й сягне 48%. Коли ШІ вже виконує роботу, а не просто описує її, стратегічне запитання змінюється: замість «Що вміє ця модель?» постає «Чого навчається моя компанія щоразу, коли ухвалює рішення, і кому належить це знання?»

Якщо цінність підприємства зростає завдяки кожному рішенню, то в епоху ШІ його найважливіший актив — цикл, який дає організації змогу вчитися на кожному рішенні: враховувати його контекст, докази, що до нього привели, отриманий результат і закономірність, яка пов’язує все це. Володійте цим циклом — і кожне рішення допомагатиме ухвалювати наступне точніше. Не володійте ним — і ви автоматизуватимете діяльність, не накопичуючи переваг.

Варто лише змінити формулювання запитання — і майже все в підході серйозного підприємства до архітектури ШІ зміниться.

Помилка — робити ставку на одну модель для всієї компанії

Зазвичай компанії прагнули консолідувати підходи: обрати провідного постачальника моделей, стандартизувати роботу на його рішеннях і будувати все на їхній основі. Однак, на мою думку, це помилка — хоча й не з тієї причини, яку зазвичай називають.

Зазвичай заперечують, що це призведе до залежності від постачальника та посилить його вплив на ціноутворення. Це реальні ризики, але другорядні. Глибша проблема полягає в тому, які стимули має постачальник і куди потрапляють знання, які ви накопичуєте. Постачальники моделей прагнуть створювати найкращі у світі моделі загального призначення, а для цього навчаються на даних про їх використання. Коли ви спрямовуєте власні рішення, дані й робочі процеси компанії через одного постачальника, то передаєте йому свій найважливіший матеріал, який вирізняє вас з-поміж інших, — свідчення того, як мислить ваша компанія. При цьому постачальник зацікавлений узагальнити ці дані. Ваша конкурентна перевага стає складником товару, який можуть придбати й конкуренти.

Передові моделі розвиваються надто швидко, щоб робити ставку на те, що якась одна з них надовго залишатиметься найкращою. Натомість правильна архітектура має давати підприємствам змогу спрямовувати завдання до моделі або спеціалізованого агента, найкраще пристосованого для їх виконання, водночас зберігаючи у власності каркас агентів і цикл навчання, які фіксують, як працює бізнес і як він ухвалює рішення. Моделі можуть змінюватися, а ця власна основа залишається у вас і з часом стає ціннішою.

Ця власна основа може мати й вимірювану стратегічну цінність. Дослідження IBM також засвідчило: керівники компаній, які інтегрують власні дані та інтелектуальну власність у спеціально налаштовані моделі й агенти ШІ, очікують, що у 2030 році на продукти та послуги, яких вони нині не пропонують, припадатиме на 13% більше їхніх доходів.

Не можна й не потрібно створювати кожного агента самотужки

Володіти каркасом агентів, циклом і маршрутизацією не означає створювати кожного агента, який працюватиме на їхній основі. Власний провідний агент підприємства — той, що розуміє вашу організацію, її пріоритети та власні дані, — має бути створений вами й належати вам. Але діяльність компанії охоплює сфери, у яких жодна команда не може бути фаховою водночас: продажі, управління персоналом, юридичні питання, фінанси, аналіз ринку та інші. Найкраще в кожній із цих сфер працюватиме спеціалізований агент, який досконало знає саме її.

Жодне підприємство не створить власними силами найкращого у своєму класі агента для кожної функції. Це не змагання за ресурси, яке можна виграти. Переможна модель — потужний провідний агент, який координує роботу групи спеціалізованих субагентів. Кожного з них можна налаштувати відповідно до потреб компанії, і кожен під’єднується до вашого каркаса агентів через чітко визначений інтерфейс. Однак підприємства ще лише починають створювати таку архітектуру: опитування Deloitte за 2026 рік засвідчило, що масштабне впровадження оркестрованих мультиагентних систем у різних підрозділах відбулося лише в 15% організацій.

Отже, перед керівниками підприємств стоять два завдання: створити провідного агента, який стане дороговказом, і цикл, на якому він навчатиметься, а потім визначити найкращих серед спеціалізованих агентів та інтегрувати їх. Володійте тим, що з часом примножує переваги; співпрацюйте там, де цього не відбувається.

Спеціалізований агент чи просто оболонка

Спеціалізований агент має пропонувати те, що підприємство не може легко відтворити самотужки. Тривалу конкурентну перевагу дають власні дані в поєднанні зі спеціально створеним каркасом для їх пошуку й аналізу. Якість агента залежить від того, що він може знайти і наскільки добре розуміє знайдене.

Саме цими критеріями керівникам підприємств варто керуватися, вирішуючи, що створювати самостійно, а з ким співпрацювати. Якщо певна спроможність залежить від унікального контенту, галузевої експертизи й багаторічної спеціально створеної інфраструктури, її навряд чи вдасться перетворити на конкурентну перевагу, відтворивши власними силами. Натомість зосередьте ці ресурси на власних даних, циклі ухвалення рішень і рівні оркестрації — тому, що є унікально вашим.

Що зрозуміють переможці

Переможуть в епоху агентного ШІ ті компанії, які будуватимуть свою архітектуру навколо того, що з часом робить їх унікально розумнішими. Вони контролюватимуть цикл, що дає їм змогу вчитися на кожному рішенні, і доповнюватимуть його найкращими спеціалізованими агентами, а не намагатимуться створити все самотужки.

Мета не в тому, щоб контролювати кожен компонент стека ШІ. Потрібно контролювати ті компоненти, завдяки яким ваша перевага зростає, а решту забезпечувати через партнерство. З’єднаність — це не те саме, що інтелектуальність. В агентному підприємстві інтелектуальний підхід означає контролювати те, що примножує вашу перевагу, а решту забезпечувати через партнерство.